เธอยืนอยู่ที่หน้าต่าง

창가에 앉아서 세계가 잊는다? 어이쿠~ 이건 사진 찍는 게 아니라, 존재 자체가 저항이야! 😅 내 침묵이 빛나는 건데, 왜 남들은 “포토숍”이라 부르지? 아예요… 나한테만 보이는 게 아니라, 여성의 힘은 투명한 채빛 속에서 숨쉬고 있어요! #무슨 예술인데… 그냥 앉아서 숨죽었는데… 여러분도 요즘 이렇게 조용하게 살아보셨어요? 댓글区에서 전쟁 시작할까요?

이 그림… 그냥 창가에 앉아서 푸빛만 흘리는 여자야? 카메라 뭐냐고? 전통 한복 입고 디지털 잔숨으로 사는 거야… 캡션도 해시태그도 없는데, 왜 우리선 다 보여주려고 하는 거지? 이건 사진이 아니라 ‘잊혀진 존재’의 고백이야! #자유로운감각의민주화 #전통과디지털의결합

너도 창밖에서 혼자 앉아서 숨을 쉬며 ‘내가 보이지 않아’라고 생각한 적 없어? 댓글区에서 너네가 진짜 본 게 뭐냐고… 아~ 나도 창가에 앉을까?

Ось це вікно… та саме крісло… і той самий синій світ — як пам’ять без напису.

Я думав: це фотосесія? Ні. Це — молчання у формі жінщини, яку не зробили моделлю.

Ми всі дивимося на Instagram — але вона не позувала.

Ти колись чувствував бачити? Якщо ні — то твоя ласка вже не забула.

А твоя мама-лектор каже: “Це не про шармпет… Це про те, що залишилось.”

Коментарний ринок заспрацював! Поставте лайк і поговоримо у темряну… Що ви думаєте? 😉

ওহো! জানার শিক্কি আবার জানা? এই ছবরটা তোলেই বা “ফটোশপ”-এর মধ্যে দেখছি?

একটা জানা।

এইসব “নোক্যাপশন”-এর চেয়েও…

আমিও ‘ক্যুয়েট’—মনের “অ্যাবসেন্স”-এর ‘ফটোগ্রাফি’।

দিল্লি-এর “হিসত”-এর ‘আউডিও’-এ -

তোলেই!

পড়ছিল? ভগবত!

তোলেই… দিল্লি?

আপনি চিহ্ন?-দিয়ে সহজ?