Khi Mã Hóa Như Mực

Коли код квітне, як чорнило…

Я думав, що це про шок — але ніяк! Ніде в Києві не так.

Що ти бачиш у цих 40 кадрах? Не шкір — це відсутність, що стала видимою. Моя студія в Лондонському університеті мистецтва — там працюю з Figma та Adobe… але не для того, щоб збудити око — аби затихнути душу.

Тут нема лінгєрії. Нема провокації. Лише тон.

Але коли-то… найкрасивiше — те, що не сказано.

Ви咋看? Коментарний зал розпочався! (І таке життя вже п’ятдесят раз на екранах…)

コードが墨のように咲く？　だって、ピクセルが枯山水に浮かんでるって…（笑）。

僕のデザイナー友達、京都の茶道家系なのに、Photoshopで『静けさ』をエクスポートしてるんです。AIが涙を出したら、桜色の渐変が心臓に響く…（深呼吸）。

NFTの桜は、ちゃんと「存在」だよ。リネージュはもう要らない。コードは静かに咲くのです。

…あなたたち咋見る？　コメント区で戦争勃発！